пак

I рідко па́ки, част., розм.

1) підсил. Уживається для збільшення експресивності висловлення, підкреслюючи значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних і відносних займ. та присл. займенникового походження, щоб підкреслити, ствердити що-небудь.

2) пит.-підсил. Уживається в розмові, розповіді, щоб пригадати забуте, звичайно відоме співрозмовникові, або нагадати щось.

3) пит.-підсил. У сполученні з дієсловом виражає непевність, вагання.

4) Разом з іншими частками уживається в знач. присл.: однак, адже, проте, справді, звичайно, навпаки і т. ін.

5) Уживається в знач. вставн. сл.: можливо, мабуть, імовірно, правда і т. ін.

••

Де (куди́) ж [,] пак — уживається для вираження сумніву в чому-небудь, повної неможливості чогось або ствердження чого-небудь негативного.

Чи [ж] пак — уживається для вираження сумніву, непевності, нерішучості або іронії.

Чи [то] пак — а) уживається для означення уточнення або виправлення сказаного; тобто; б) уживається для вираження іронічного уточнення або поправки.

Ще б пак! — уживається для ствердження чого-небудь; інакше й бути не може.

II -у, ч.

Багаторічний дрейфуючий морський лід, який створює міцні льодові поля в полярних басейнах.

III -а, ч., зах.

Пакунок.